Переваги травосумішей були розглянуті в цій статті (переходьте за посиланням).
У цьому матеріалі, викладена інформація про види травосумішей. Вказані рекомендації по їх складу, виходячи з різних потреб. Стаття допоможе зрозуміти базові принципи формування кормових посівів. Ще підскаже як створювати сінокоси та пасовища з високою продуктивністю.
Суміші кормових трав розрізняють за різними критеріями, наведемо основні:
- Кількісний склад. Бувають суміші від 2-х до 7 компонентів;
- Видовий склад. Розрізняють злакові, бобові та бобово-злакові. Останні є найбільш ефективними;
- Варіанти застосування. Сінокісні, пасовищні та сінокісно-пасовищні травосуміші;
- Строки зростання. Короткострокові (1-3 роки), середньострокові (4-6 років), довгострокові (від 6 до 10 років).
Короткострокові суміші трав, використовують в умовах польових сівозмін. Таким чином, можуть відновлювати родючість орного шару або отримувати максимальний урожай за короткий строк. Використовують всього два або три компоненти.
Середньострокові використовуються вже в кормових (сінокісних або пасовищних) сівозмінах. Такі посіви, формують з різних трав’яних культур. Кількість компонентів може бути від 2-х до 6.
Довгострокові формують в ґрунтозахисних сівозмінах або в умовах зрошування. Також, актуально застосовувати на схилах або заплавах річок.
Компоненти травосумішок
Підбираючи компоненти травосуміші, необхідно враховувати родючість грунту і кліматичні умови. Злакові вибагливі до поживності орного шару і потребують значної кількості азоту. Бобовим культурам більше підходять ґрунти, забезпечені фосфором і калієм.
Одна з переваг бобово-злакових сумішей – здатність бобових культур накопичувати азот. Таким чином азотом забезпечуються травостої починаючи з другого року їх зростання.
При висіванні злакових трав на досить родючих ґрунтах, кущення значно покращується і бажано зменшувати норму посіву на 20 – 30 %.
Вологість ґрунту також має велике значення при виборі трав:
- Ґрунти з підвищеною вологістю, ідеальні для посіву тимофіївки лучної та конюшини;
- Середня вологість, добре для костриці лучної, стоколосу безостого, тонконогу лучного, грястиці збірної, люцерни посівної, конюшини лучної та конюшини білої;
- В умовах низької вологості добре ростуть еспарцет, буркун і житняк.
Кількість і співвідношення компонентів суміші, залежить від потреб і необхідного терміну розміщення травостою.
Для довгострокового сінокосу (близько 10 років) обов’язково в суміш включають верхові кореневищні злаки, найрезультативніший варіант – Стоколос безостий. Доля бобових може складати 20-40%, оптимальні культури – Люцерна та Еспарцет. Також можна включати верхові злакові, але кореневищних має бути не менше 60%.
Короткострокові сінокоси формуються в середньому на 3 – 4 роки. Співвідношення бобових і злакових трав може бути 50 на 50%. Злакові вибирають серед таких верхових видів: тимофіївка лучна, костриця лучна, грястиця збірна, райграс. З бобових культур підходять люцерна, еспарцет і конюшина.
Середньострокові сінокоси розраховують на 5 – 6 років. Для їх створення треба поєднувати кореневищні злаки, верхові злаки та бобові культури. Пропорції дотримуються від 30 до 40% кожного виду трав.
Пасовища, створюють при спільному посіві верхових і низових трав, а також бобових рослин. До низових відносяться: райграс пасовищний, вівсяниця червона, тонконіг лучний. Рекомендується таке співвідношення трав: бобові 20 – 30%, верхові злаки до 20%, низові злаки 50 – 60%.
Співвідношення компонентів, має орієнтовний характер. Якщо ви хочете бачити одну з культур домінуючою в травостої, то можна такій культурі зробити долю в суміші на рівні 60 – 70%.
Головний принцип, наявність різних видів трав для кращого зростання, більшої поживності та врожайності. А дотримання вказаних вище рекомендацій, значно підвищує результативність посівів.
Як показує практика, норма висіву посівного матеріалу в травосумішах необхідно збільшувати в середньому на 40 – 50% для кращого результату. На ґрунтах з низьким рівнем родючості або при засміченості бур’янами це обов’язкова міра.
Інші статті:
