Посів кормових трав

Посів кормових трав

Посів кормових трав може відрізняться залежно від культури, погодних умов, типу грунту і технічних можливостей. Норми висіву можуть значно збільшуються при ручному посіві. Проте існують загальні рекомендації, дотримання яких значно збільшують шанси на високу врожайність.

Передусім, необхідно забезпечити правильний обробіток грунту. Після прибирання зернових, обов’язково проводиться лущення стерні (поверхневе розпушування грунту до 10 см) з подальшою зяблевою (осінньою) оранкою. Більшість кормових трав потребує оранки на глибину від 20 до 30 см (глибина орного шару). Якісна і глибока осіння оранка знищує бур’яни, а також сприяє збереженню вологи в ґрунті. До глибини треба підходити дуже акуратно, щоб уникнути вивертання неродючих шарів грунту.

Глибока оранка (20 – 30 см) обов’язкова на чорноземах, сірих і темно-сірих грунтах. На торф’яних грунтах, глибина обробки грунту повинна складати 30 – 35 см. Підзолисті ґрунти з орним шаром до 15 см, необхідно поступово поглиблювати до 20 см зяблевою оранкою (за один прийом не більше 2 см) з одночасним внесенням добрив. Якщо поле досить чисте від бур’янів, оранку замінюють дискуванням.

Перед самим посівом (навесні), проводять технологічні дії направлені на вирівнювання, розпушування і прикатування грунту. Ідеально використовувати поєднаний агрегат, який одночасно виконує культивацію, боронування і прикатування. Глибина такої обробки 5 – 7 см.

На легких супіщаних грунтах, можна виконувати фрезерування (замінює оранку і боронування) на глибину до 20 см. Такий спосіб часто використовують також при літньому посіві.

Після завершення посіву кормових трав, так само як і перед посівом, необхідно прикатувати землю. На посушливих ділянках, прикатування слід виконувати кільчастими катками. На ділянках з достатньою вологістю – гладкими. Щодо ваги катків, наступні рекомендації:

  • Важкі грунти – легкі катки;
  • Легкі і торф’яні грунти – важкі катки.

Внесення добрив значно підвищує врожайність кормових трав, оскільки забезпечується необхідна поживна база для рослин. Добрива закладають під час оранки або перед посівом, також можна вносити в період вегетації. Бажаними є органічні добрива і фосфор. На супіщаних грунтах необхідно додавати калій. Азотні добрива можна вносити в мінімальних дозах.

У разі підвищеної кислотності грунту на таких, як підзолисті, обов’язково застосовувати вапнування.

Мікродобрива позитивно позначаються на продуктивності кормових трав. Рекомендується вносити: бор, мідь, цинк, марганець і молібден.

Бор важливий для зростання і розвитку бобових культур (люцерна, конюшина), недолік бору призводить до зниження врожайності та якості продукції. На карбонатних грунтах, а також на грунтах з нейтральною і лужною реакцією, його треба вносити в обов’язковому порядку. Мідь особливо актуально додавати на болотних грунтах (торфовища).

Способи і строки посіву кормових трав

Терміни посіву кормових трав найрізноманітніші. Оптимальний період – весна, можна також сіяти влітку, восени і навіть взимку. Кращий час для посіву – квітень і травень. Літній посів виконують з червня по липень місяць (бажано після опадів, поки ще грунт вологий). Восени можна сіяти включно до середини жовтня. Посів здійснюється в чистому вигляді або в травосуміші. Для запобігання конкуренції між культурами, рекомендується застосовувати бобово-злакові суміші.

Розрізняють два види посіву:

  1. Безпокривний;
  2. Під покрив.

Перший варіант підходить для посіву у будь-який період. Другий, використовують при весняному посіві з покривною однорічною культурою (ярі зернові, однорічні трави). Не варто висівати трави з озимими, оскільки вони пригнічують зростання і розвиток під-покривної рослини. У безпокривних посівах, трави розвиваються швидше, але можуть пригнічуватися бур’янами (рекомендується застосовувати гербіциди). Посів трав під покрив більш надійний, не засмічується бур’янами і дозволяє отримати повноцінний урожай зеленной маси з покривної культури.

У разі вилягання покривної культури, слід якнайшвидше проводити її скошування. Інакше розвиток під-покривної рослини погіршується, що негативно позначається на врожайності.

Слід пам’ятати, що під-покривний посів вимагає більше поживних речовин і вологи, чим безпокривний. З цієї причини не рекомендується висівати під покрив на посушливих ділянках і на бідних грунтах. Кращі агрокліматичні зони України для посіву під покрив – лісостепова і лісова.

На прикладі з люцерною, добре сіяти з ячменем. Ячмінь забиває бур’яни, а також не залишає їм шансів на розвиток за рахунок утворення тіні на ділянці. Перший укіс припадає на ячмінь, а наступні відповідно на люцерну. Ячмінь слід скошувати в період, коли стебло викине колос, і бажано не пізніше тижня після цього. Прибирати ячмінь треба на висоті не менше ніж 15 см.

Сіяти трави необхідно звичайним рядковим способом з шириною між рядами в 12 – 15 см або вузькорядним способом в 6 – 8 см, використовуючи зернотрав’яні сівалки. Для злакових культур можуть підходити зернові сівалки. Щодо вибору ширини міжрядь, принцип такий: вологий і багатий на поживні речовини грунт дозволяє використати вузькорядний спосіб, а при бідних грунтах ширину між рядами необхідно збільшувати.

Здійснення посіву під покрив, вимагає використання спеціальних сівалок. У разі відсутності таких, можна використовувати перехресний посів. Висівається спочатку покривна культура на глибину 5 – 7 см, а потім сіються упоперек насіння трав на глибину 1 – 3 см (для мінімізації трудових витрат, можуть перемішувати культури і сіяти одночасно). Існує ще міжрядковий спосіб, в одному рядку закладають покривну культуру, а в наступному під-покривну і так по черзі на усій ділянці.